У якійсь забугорній книжці колись прочитав такий вираз - тяга до бруду…
Мабуть живе в мені десь глубоко захований авантюрист, не тягне до місць розкручених, а хочеться побачити щось таке нетревіальне, тому й заносить мене то у нічний клуб для гомосексуалістів, то на вечорниці до нардепів у Конча-Заспу, то в президентську ложу в оперному театрі.
Мандрувати мені подобаеться у нічний час, тому не завжди видаеться зафотографувати те що я бачу.
Пропоную у цій темі розміщувати незвичайні та рідко відвідувані місця нашої неньки України.
Ось одне з них. Якщо їхати з Луцька до Рівного десь кілометрів за 15 від Луцька вправо е поворот на невеличке село, з вказівником - "Родове помістя графів Радзивилів". Це ж родове гніздо польских королів. Як тут було не звернути? Шлях у вигляді бруківки. Їй 300 років, але вона у відмінному стані. Ніде ні найменшого горбочку або виїмочки. Узбіччя бруківки вимощене білим каменем, а з одного боку ще й тротуар для пішоходів. І так 8 км. Вїзджаемо в село…Шлях заходить під величезну тріумфальну арку…
Але вїзд під нею заколочений дошками. Обїзд поряд у трьох метрах навколо арки , і знову виїзджаеш на ту ж бруківку. Їдеш до краю села і бачиш…Величезний костьол і муровану стіну за якою видно замок з брамою. Підїзджаю до брами, заходжу всередену, бачу дворець і дошку з написом - !!!
"Луцька обласна психіатрична лікарня". Ну не паскудство? (Вибачаюсь за вираз)